ШІ та руйнування творчого спільного надбання

Упродовж чотирьох десятиліть авторське право на програмне забезпечення та відкритість співіснували в крихкій, але робочій рівновазі. В есеї, опублікованому 13 вересня у власному блозі, технолог Честер Вісневський доводить, що генеративний штучний інтелект остаточно зруйнував цей баланс.

Він згадує, як замолоду переписував програми на BASIC із журналів у свій Commodore 64, а згодом самостійно вивчив REXX, щоб писати ігри для власної BBS. Саме відкрито доступні приклади дали йому змогу опанувати основи програмування.

Від shareware до copyleft

Перші спроби відкритого розповсюдження все одно залишалися закритим кодом. Shareware працював як пробна версія: спробуй, сплати помірну суму й відкрий повну версію. Doom, як відомо, поширювався саме як shareware і створив величезний ринок завдяки копіюванню з рук у руки.

Зрештою прихильники відкритості обернули авторське право проти нього самого, вигадавши термін «copyleft» і ліцензії на кшталт GPL, MPL та CC-SA, які зобов'язують кожного, хто користується вільним програмним забезпеченням, передавати ті самі права й похідним творам. Без такої відкритості, твердить автор, сучасний інтернет і хмара не могли б існувати: кожен хмарний сервіс і сам кістяк мережі — це похідні твори, що стоять на плечах попереднього покоління.

«Соціальний контракт порушено»

Вісневський зауважує: про екологічні наслідки, кібербезпекові ризики та дезінформацію від великих мовних моделей говорять багато, а про руйнування фундаментальної відкритості — майже ні. LLM, за його словами, споживають усе, що знаходять в інтернеті, не зважаючи на авторське право чи ліцензії, і ніхто не має бажання примусово виконувати зобов'язання, які ці ліцензії накладають.

Унаслідок цього ділитися стає небезпечно. На GitHub він очікує на потік pull request'ів, згенерованих ШІ-ботами та недосвідченими користувачами, — на розбір цього сміття йде весь вільний час. А до всього знайденого онлайн доводиться ставитися з підозрою: це може бути поганий код, шкідлива бібліотека, інструмент для витоку даних або чиясь украдена робота.

До нової цифрової доби Відродження

Наявні ліцензії недосконалі, визнає автор, але вони довели свою силу в суді, даючи творцеві реальну владу над власним твором. Абсорбовані «колосом» ШІ етичні принципи зникають, а відкритість перетворюється на інструмент подальшої концентрації багатства й влади — без визнання тих, хто виконав справжню роботу.

Останні 35 років відкритості створили майже все, чим люди користуються онлайн, пише він. Її втрата веде до «цифрової темної доби», тож авторів, програмістів, технологів і митців він закликає об'єднатися заради нового цифрового Відродження, поки не втрачено занадто багато, — інакше, за його словами, на нас чекатиме «химерно перекручена версія роману „451° за Фаренгейтом“».