«Чи існувала моя стара робота лише через шахрайство?» — інженер вивчає матеріали справи

Програмний інженер опублікував у своєму блозі розповідь про те, як питання щодо першої роботи в США привело його до справи про шахрайство десятилітньої давності. Він пише, що британський стартап GenieDB, куди він прийшов на початку кар'єри, перейшов під контроль американського венчурного фонду Frost VP, який належить Стюарту Фросту. За його словами, він був практично єдиним співробітником, який перебрався до Америки: код переписали, команда згодом змінилася, навіть стратегію замінили — а він залишився й побудував своє життя в США.

Від футболу до позову про шахрайство

GenieDB, згадує автор, свідомо відмовлялася від можливостей заробити, сподіваючись, що її куплять заради піонерської технології, і ніколи не мала більше трьох клієнтів — навіть коли великі компанії, а згодом і відкриті проєкти робили те саме краще. Через десять років колишній колега розповів йому, що Фроста судить SEC за шахрайство. Гортаючи скаргу, він натрапив на рядок про те, що коли Фросту були потрібні гроші на розкішний спосіб життя, він створював нові портфельні компанії й витягував із них ще більші інкубаторські збори. Це перетворило неясне занепокоєння на гостріше питання: чи існувала його стара робота, та, що змінила його життя, лише завдяки шахрайству?

Що йшлося в справі

Схема, за словами автора, була простою: Frost VP діяв як інкубатор, надаючи послуги своїм портфельним компаніям, а інвестори стверджували, що збори були надмірними. Спір пішов до обов'язкового арбітражу, який інвестори виграли, після чого SEC подала позов, аби заборонити Фросту керувати фондами в майбутньому. Серед деталей, які він виокремлює, — витрати на особистого кухаря та прибиральницю, запевнення інвесторів, що зарплата не виплачуватиметься зі зборів (виплачувалася), і створення маркетингової компанії, вочевидь, для оформлення візи. І арбітраж, і позов SEC описують створення компаній лише для того, щоб стягувати з них збори; один уривок звинувачує Фроста в «класичній шахрайській оборудці із самим собою». Ні суд, ні арбітр не вирішили, чому GenieDB опинилася в портфелі.

Докази, які все вирішили

Автор сам заглибився в матеріали справи. Колишній генеральний директор свідчив, що, очолюючи GenieDB, прямо казав Фросту, що вважає збори зависокими. Ще сильніше на нього вплинув внутрішній лист від Білла Геррі до Фроста з темою «latest forecasts», де перелічено припущення фонду та інкубатора і в кінці додано: «Зараз нам потрібні ще 2 компанії, щоб покрити витрати (з огляду на вихід Genie у червні)» — як уточнюють примітки, йдеться про розпуск GenieDB і припинення сплати інкубаторських зборів. Для автора цей лист показує, що інвестиції мотивувалися зборами, а GenieDB використовували для відкачування грошей інвесторів.

Відповідь і застереження

Висновок стриманіший за питання із заголовка. У GenieDB була справжня ідея в основі, вона існувала ще до Фроста й виявилася корисною, коли за неї взялися серйозніші гравці; автор і його колеги справді намагалися її реалізувати, навіть коли керуючий фондом з'їдав їхній ресурс зайвими зборами. Він також окреслює межі цього дослідження: історія розгорталася між інвесторами, мультимільйонерами-венчурними капіталістами та суддями, і його власне життя в ній навіть не згадано.