Єврокомісія в стратегії ProtectEU знову ставить питання бекдорів у шифруванні

Нова стратегія внутрішньої безпеки Європейської комісії ProtectEU повертає на порядок денний питання доступу держави до зашифрованих комунікацій. Її подано як «бачення та робочий план» на кілька років, і конкретних законодавчих пропозицій вона поки що не містить.

Що йдеться у стратегії

У пресрелізі комісії картина загроз описана так: зростаючий тиск з боку ворожих держав, злочинні угруповання й терористи, які «дедалі активніше діють онлайн», а також зростання кіберзлочинності та атаки на критичну інфраструктуру. На цьому тлі стратегія охоплює шість напрямів, один з яких — «ефективніші інструменти для правоохоронців». Саме тут під увагу потрапляє онлайн-шифрування.

Описуючи, як може готуватися ґрунт для обов'язкових бекдорів у шифруванні, документ вдається до евфемізмів: ідеться про дорожні карти для «законного та ефективного доступу правоохоронців до даних» і про пошук «технологічних рішень для доступу до зашифрованих даних». Окрема технологічна дорожня карта з шифрування має допомогти знайти ці рішення.

Хто наражається на ризик

Комісія обіцяє, що під час запровадження майбутнього механізму кібербезпека та фундаментальні права будуть захищені. Критики ж наполягають, що такої обіцянки не може дати ніхто: бекдор, щойно створений, фактично стає доступним усім суб'єктам — зокрема тим ворожим державам і недержавним угрупованням, проти яких стратегія нібито й спрямована.

Ключове питання в тому, що шифрування забезпечує і приватність комунікацій, до яких прагнуть правоохоронці, і технічний захист цих самих комунікацій, фінансових операцій тощо. Саме на це вказують технологічні компанії та захисники цифрових прав, коли подібні ініціативи з'являються. ЄС не перший уряд, який шукає способи законодавчо обмежити шифрування, але заперечення щоразу однакові.

Централізація: SIAC і Europol

Інші помітні пункти ProtectEU стосуються централізації. Один з них — посилення обміну розвідувальною інформацією між країнами-членами та спільною аналітичною спроможністю блоку з розвідки (SIAC), що подається як спосіб «передбачати» загрози безпеці.

Ще один — розширення повноважень правоохоронного агентства ЄС Europol, зокрема щодо транскордонних і масштабних розслідувань, що робить його, за формулюванням документа, «справді оперативною поліцейською агенцією». Країнам-членам при цьому наголошують, що мета — посилити підтримку саме їх.