
Пілот F-22 командував дроном Anduril YFQ-44A Fury у симуляційному бойовому тесті
Пілот F-22 Raptor командував дроном Anduril YFQ-44A Fury під час симуляційного бою в повітряному тесті США. Дрон перетворював тактичні команди на завдання польоту, що є кроком до програми Collaborative Combat Aircraft.
Повітряний тест управління
Повітряні сили США завершили повітряний тест, під час якого пілот F-22 Raptor командував дроном Anduril YFQ-44A Fury в процесі симуляційного бою. Пілот видавав тактичні команди, а безпілотний літальний апарат перетворював їх на серію завдань і маневрів польоту для досягнення бажаного результату.
Тест підтримує програму Collaborative Combat Aircraft Повітряних сил США, мета якої - інтеграція автономних систем у ескадрильї винищувачів. Головна мета - щоб пілот реактивного літака ставив місію, а дрон виконував деталі без прямого ручного управління.
Чому автономія важлива
Пілоти винищувачів вже керують польотом літака, сенсорними даними, оцінкою загрози та рішеннями щодо запуску озброєння. Через це навантаження очікування ручного управління дроном з боку пілота вважається майже неможливим.
Згідно з продемонстрованою концепцією, пілот F-22 міг поставити завдання для Fury, наприклад спостерігати за системами ППО противника та боротися з ними, поки пілотований винищувач був зосереджений на головній місії, наприклад на знищенні ворожих винищувачів.
До бойового розгортання
Цей результат не означає, що дрони негайно приєднаються до ескадриль на лінії фронту. Інтеграція команд - це перша перешкода, і програмі ще потрібно встановити обмеження на тактичну автономію, контроль безпечного польоту та авторизацію озброєння як на окремі функції, які потрібно перевірити.
Повітряним силам також потрібно оцінити електронну війну та те, як дрон продовжуватиме роботу у випадку втрати зв'язку. Він також має бути інтегрований у логістику та ланцюги постачання, включаючи технічне обслуговування, перевезення озброєння, процедури розгортання та операції на передових авіабазах з обмеженою інфраструктурою.
Повітряні сили розглядають автономні дрони як множник сили пілотованих літаків і зазначають, що один пілот потенційно може керувати кількома літаками за нижчих витрат, ніж використання повністю пілотованих сил. Швеція та Китай також досліджують контроль кількома дронами одним оператором, хоча потенціал Collaborative Combat Aircraft орієнтований на повітряні операції, а не на наземні.
Джерела: Tom's Hardware
SiTech — веброзробка з підтримкою AI
Створюємо швидкі та сучасні сайти й інтегруємо AI у бізнес-процеси. Маєте проєкт чи запитання? Із задоволенням допоможемо.