Маржан Сатрапі, авторка «Персеполіса», померла у 56 років

Маржан Сатрапі, франко-іранська авторка й кінорежисерка, найбільш відома графічним романом і фільмом «Персеполіс», померла у віці 56 років — через рік після смерті чоловіка. «Маржан Сатрапі померла від смутку трохи більш ніж через рік після смерті Маттіаса Ріпи, її чоловіка й любові всього її життя», — заявив AFP у четвер представник її близького оточення.

Від Решта до Парижа

Сатрапі народилася 1969 року в Решті, на півночі Ірану. До Франції вона приїхала 1994 року, а 2006-го отримала французьке громадянство. Відкрита критикиня іранської теократичної влади, у «Персеполісі» вона спиралася на власне дитинство: книжка розповідає про її ранні роки в Тегерані та обмеження, запроваджені ісламським керівництвом Ірану після революції 1979 року, — до того, як батьки відправили її до Європи й почалося життя у вигнанні. Президент Франції Емманюель Макрон назвав її «великою мисткинею, яка перетворила своє іранське дитинство на універсальну історію».

Канни, «Оскар» і присвята іранцям

Анімаційна адаптація «Персеполіса» 2007 року, створена у співрежисурі з Венсаном Паронно, отримала Приз журі Каннського кінофестивалю та була номінована на «Оскар». «Навіть якщо це універсальний фільм, я хочу присвятити цю нагороду всім іранцям», — сказала тоді Сатрапі.

«Маржан була надзвичайною мисткинею й чарівною жінкою, яка втілювала радість творчості та смуток вигнання й болісних спогадів. Ми оплакуємо її цього ранку», — сказав AFP генеральний делегат Канн Тьєррі Фремо.

Її робота виходила за межі Ірану: 2019 року вона зняла біографічну драму «Радіоактивна» про піонерку досліджень радіоактивності й нобелівську лауреатку Марію Кюрі. Вона також була художницею й 2020 року виставила серію полотен.

«Жінка, життя, свобода»

Сатрапі відкрито підтримувала протести, що спалахнули в Ірані після смерті 2022 року 22-річної курдської жінки Махси Аміні, яка померла під вартою після звинувачень у порушенні правил одягу для жінок. Сатрапі уклала збірку графічних історій про рух «Жінка, життя, свобода», що вийшла англійською 2024 року, і того ж року долучилася до акції в Парижі з нагоди другої річниці смерті Аміні. «Дуже важливо, щоб цей режим зник», — казала вона, наголошуючи водночас, що це не може статися за одну ніч. «Важливо зберігати надію».

Фонд ув'язненої нобелівської лауреатки миру Наргес Мохаммаді назвав її «безстрашним голосом фемінізму, прав людини й свободи», додавши, що «її сміливість лунатиме далеко за межами її життя».

На початку 2025 року Сатрапі відмовилася від найвищої цивільної нагороди Франції, ордена Почесного легіону, звинувативши країну в «лицемірстві» через візову політику, яка не давала дисидентам виїхати з Ірану до Франції. Після смерті чоловіка 8 квітня минулого року вона заснувала кінофонд імені Маттіаса й Маржан Ріпа-Сатрапі для іноземних студентів, які хочуть приїхати до Парижа вчитися кінематографії.