MCP мертвий? Інженерка Quandri пояснює, чому skills і CLI кращі

У публікації інженерного блогу Quandri йдеться про те, що Model Context Protocol — стандарт, який з'єднує великі мовні моделі із зовнішніми інструментами, — став неправильним вибором за замовчуванням для більшості робочих процесів розробників. Авторка, старша інженерка компанії Хлоя Кім, формулює три проблеми: MCP з'їдає контекст, має низьку надійність і дублює вже наявні CLI та API.

Текст спирається на популярне есе «MCP is dead. Long live the CLI» та вимірювання, проведені на власному стеку Quandri. В оновленні авторка зазначає, що відтоді Claude Code запровадив Tool Search with Deferred Loading: схеми MCP-інструментів завантажуються на вимогу, а витрати контексту скорочуються понад на 85%. Це значною мірою вирішує першу проблему для актуальних версій, але аргументи щодо продуктивності, налагодження та архітектури залишаються чинними.

77 інструментів і близько 21 000 токенів

MCP-сервери з'єднують асистентів із сервісами GitHub, Linear, Notion і Slack. Від запуску наприкінці 2024 року протокол називають «USB-C екосистеми ШІ». Ціна виявляється в контекстному вікні: за чотирьох підключених серверів самі лише описи інструментів займали 10,5% вікна Claude на 200K токенів і зайняли б 16,5% вікна GPT-4o на 128K. Команда нарахувала 77 інструментів і приблизно 84 300 символів — близько 21 000 токенів. Лише Linear давав 42 описи й понад 12 800 токенів, завантажених постійно, навіть якщо використовувати два з них.

Надійність і розрив у 65 разів

Серед операційних проблем згадано збої ініціалізації та повторну автентифікацію, повільніші відповіді через звернення до сервера на кожен виклик, падіння серверів посеред сесії та непрозорі дозволи. Автор початкового есе порівняв MCP-сервер Jira з REST API того самого сервісу: тричі повільніше на виклик і в 9,4 раза повільніше на першому виклику разом з ініціалізацією. Для одного пошуку задачі в Linear шлях через MCP спожив приблизно в 65 разів більше токенів, ніж CLI.

Що використовувати замість

Рекомендований порядок — спершу CLI, потім API, потім документація: моделі вже навчені на man-сторінках і відповідях форумів, а команди легко поєднуються конвеєрами, grep і jq. Для повторюваних процесів патерн skills завантажує інструкції лише за викликом, а не тримає десятки схем постійно.

MCP не списано остаточно: він доречний там, де сервіс не має CLI, для користувачів без термінала та для двосторонньої комунікації в реальному часі. Для баз даних усе залежить від контексту: локальні чи особисті бази краще поєднувати з skills і CLI, а продакшн і спільні командні бази — з MCP, сервери якого можуть примусово вмикати режим лише читання та зберігати облікові дані поза запитом.

У Quandri використовують усі три підходи разом. За словами авторки, заміна MCP-серверів на skills, що обгортають наявні CLI, звільнила близько 21 000 токенів контексту й прибрала збої ініціалізації з щоденної роботи.