GPT–6 Astra від OpenAI самостійно розшифрував повідомлення Enigma, яке не піддавалося з 2005 року

Криптоаналітик Фроде Веєруд із Crypto Cellar Research підтвердив перше розшифрування повідомлення німецької армії, зашифрованого машиною Enigma: текст MVUEH не піддавався жодній атаці з 2005 року, а роботу самостійно виконала модель GPT–6 Astra від OpenAI.

Двадцять один рік без розв'язку

Повідомлення MVUEH передала 10 липня 1941 року радіостанція з тактичним позивним 2ny. Того ж дня о 17:30 його прийняла радіостанція квартирмейстера дивізії SS-Totenkopf (Ib) і зареєструвала як Nr. 172 у журналі вхідних повідомлень за липень 1941 року. Від 2005 року його текст не відкрив ніхто.

Ще одну загадку того дня розв'язали 9 червня 2017 року: Алекс Шовкопляс розшифрував повідомлення Nr. 173, SIPVX. Його ключ лише трохи відрізнявся від добового ключа на 10 липня 1941 року — порядок роторів, 512, був той самий, але з'єднання Stecker і кільцеве налаштування Ringstellung інші. Цей ключ не допоміг відкрити MVUEH.

Ключ, несхожий на всі інші того дня

Коли 15 вересня 2026 року Картер Леффер надіслав Веєруду деталі зламу, стало одразу зрозуміло, що знайдено правильний ключ і відкритий текст. MVUEH виявився зашифрованим зовсім іншим ключем, ніж інші повідомлення 10 липня 1941 року, — навіть порядок роторів інший: 253 замість 512.

Відкритий текст майже ідентичний тексту Nr. 173 і відрізняється лише на дванадцять літер: MVUEH має 82 літери, SIPVX — 94. Різниця виникла через помилку шифрування, коли Bitte перетворилося на Btte, і через те, що підпис відправника Waschbusch у повідомленні SIPVX повторюється. Аналіз також показав, що переписування шифротексту містило помилки, а лівий ротор Enigma робить оберт на 72-й літері — рідкісна подія, яка ускладнює злам.

Модель працювала сама — і читала архіви

Найбільше Веєруда вразило те, що GPT–6 Astra виконала всю роботу самостійно. Леффер лише запитав модель, чи зможе вона відкрити якесь із нерозшифрованих повідомлень, опублікованих на сайті Crypto Cellar Research. Модель визнала найперспективнішим Nr. 172, припустила, що його текст пов'язаний із Nr. 173, використала повторювану назву місцевості ROSENOW ROSENOW як кріб, написала програми на Python і C++ для симулятора Enigma та бомби і провела пошук, який дав ключ.

Веєруд досі вивчає журнали моделі. Один із записів веде до приватної колекції та називає томи Бундесархіву RS 3–3/20a і RS 3–3/63b — посилання правильні, але, за його словами, на його сайті не опубліковані, і незрозуміло, як модель їх отримала.

«Те, чого вона досягла за два дні, людині-досліднику забрало б тижні або й місяці», — пише Веєруд, додаючи, що сам витратив кілька тижнів на ті самі файли. На його думку, модель поводиться як дуже професійний криптоаналітик і дослідник архівів.