«Plan mode» помер: автор Nuanced критикує планування в AI-агентах

Колишній старший інженер GitHub Айман Надім (Ayman Nadeem) у новому есеї стверджує, що «режим планування» (plan mode), вбудований у засоби AI-кодингу, втратив сенс. Текст опубліковано 24 вересня 2026 року, і він спирається на досвід Nuanced, настільної AI-програми, побудованої саме навколо планування.

Дві функції, одна з яких зникає

За словами Надіма, режим планування виконував дві функції: давав агенту достатньо точні інструкції та допомагав людині зрозуміти, що саме вона будує. Перша швидко втрачає сенс, бо моделі дедалі краще орієнтуються в кодовій базі та роблять розумні припущення самостійно. Друга важлива як ніколи, але документ із планом є неправильною абстракцією для неї.

Саме на цій проблемі й будувався Nuanced. Модель здатна написати тисячі рядків коду за хвилини, тому хибне припущення встигає закріпитися у файлах, невидимих за поверхнею чату.

Чому підхід не спрацював

Надім називає чотири причини. Він ототожнював планування з планом. Моделі краще почали розуміти великі кодові бази, тому потреба в окремих інструкціях зменшилася. Читати згенерований AI текст нікому не хочеться. А розділення планування й розробки зробило процес штучно розірваним.

Користувачі виявилися напрочуд байдужими до специфікації, а документи давали більше інформації без більшої ясності. Замість того щоб відмовитися від специфікації, команда створила «Spec Tour», який проводив читача лише ключовими частинами. Сам процес був лінійним: чат, генерація специфікації, перегляд, затвердження, реалізація, перевірка коду. Користувач мусив передчасно завершити обдумування, щоб почати будувати.

Межа між плануванням і виконанням зникає

Надім наводить приклад Codex, де планування й виконання зливаються в одне. Старий цикл (плануй, затвердь, виконуй) мав сенс, коли помилковий напрямок дорого коштував. Агенти, здатні діяти автономно, перевіряти власну роботу та змінювати підхід після огляду результату, уможливлюють інший цикл: зрозумій, дій, перевір, уточни, скоригуй, дій знову. Планування в ньому залишається, просто йому вже не потрібен артефакт під назвою «план».

Автор критикує і власний дизайн: у продукті окремо існували режим планування та режим розробки, тож користувачеві доводилося самому вирішувати, чи заслуговує завдання планування. На думку Надіма, таке рішення має ухвалювати AI на основі наявного в нього контексту.