Відродження трьох законів Джеффа Раскіна для гуманного програмного дизайну

Заклик до гуманної програмної роботи

Стаття закликає відродити три закони Джеффа Раскіна щодо дизайну програмного забезпечення та комп’ютерного інтерфейсу. Її пропозиція полягає в тому, щоб керуватися усталеними правилами під час роботи з інтерфейсом і пов’язати ці принципи з гуманною роботою, де враховується обов’язок розробника дбати. Це подається як відповідь індустрії програмного забезпечення, яка послідовно не застосовує вже відомі уроки.

Відповідь Раскіна Асімову

Раскін сформулював три закони через 58 років після того, як Айзек Асімов у 1942 році представив три закони роботехніки. Це порівняння ставить формальні принципи роботехніки поруч із окремою рамкою дизайну людино-комп’ютерного інтерфейсу. За твердженням статті, закони Раскіна після їх прийняття ніхто не вдосконалював.

Linux не закрив прогалину

Текст зазначає, що правила дизайну інтерфейсу користувача комп’ютера, навіть закони, не є новиною. Linux, яка принесла Unix до мас, навіть через 35 років повністю не застосовує ці уроки у світі FOSS. Дискусія наводить Linux як підтвердження того, що широке поширення великої операційної системи автоматично не призводить до повного прийняття усталених принципів дизайну інтерфейсу.

Забуті знання в проприетарному програмному забезпеченні

Стаття також стверджує, що світ проприетарного програмного забезпечення забуває те, що колись знало. На цьому тлі відродження рамки Раскіна подається як шлях зберегти усталені принципи дизайну та пов’язати їх із професійною відповідальністю. Запропонований акцент — гуманна програмна робота та обов’язок розробника дбати; закони інтерфейсу виконують роль орієнтира, а не залишаються забутою частиною історії комп’ютингу.

Джерела: Walled-Original