Сім книжок, які я тримаю поруч, бо люблю їх

У дописі, опублікованому 2 серпня 2026 року, автор блогу blog.plover.com пояснює, чому саме сім книжок лежать на відстані витягнутої руки від його столу: не ті, до яких він звертається найчастіше, а ті, чиє випромінювання він найбільше сподівається ввібрати, коли пише.

Тезаурус Роже — сховище ідей

Найчастіше він звертається до «Тезауруса Роже» видавництва Harper and Row, четвертого видання; на форзаці стоїть 1989 рік. Восьме видання він купив, сподіваючись, що воно сподобається більше, і довго тримав обидва поруч, але дійшов висновку, що в ньому більше матеріалу — просто не того, який йому потрібен, — та й воно дуже товсте, тож книжка переїхала на дальшу полицю. Тезаурус, на його думку, розуміють неправильно: слово означає «сховище» або «скарбниця», і призначення книжки не в тому, щоб замінювати звичні слова пишнішими. Ідея Роже, як і Джона Вілкінса до нього, полягала в тому, щоб класифікувати світ в ієрархію з тисячі розділів; під часом там ідуть пріоритетність, наступність, одночасність, минуле, теперішнє й майбутнє. У розділі про наступність трапляються ensue, aftermath і subsequent — не синоніми, а споріднені аспекти, — а напівзабуте слово можна знайти, пошукавши coexisting і діставшись до contemporaneous. Усе це не працює для читача, який не знає, що слова насправді означають.

Браун і Боккаччо

Другий том — антологія прози сера Томаса Брауна, постійного героя блогу й улюбленця Хорхе Луїса Борхеса. Найвідоміша його праця — Pseudodoxia Epidemica 1646 року, зібрання того, у що тоді вірили люди і що Браун вважав, найімовірніше, хибним: чи їв Іоанн Хреститель справжніх сарани, чи мають равлики очі на ріжках. Щодо равликів він помилився з кумедної причини: доводив, що, визнавши два ока, доведеться визнати й чотири, «а це було б потворно», отже — жодного; у пізнішому виданні він змінив думку. Поруч стоїть «Декамерон» Боккаччо: 1348 рік, чума, десять молодих людей залишають місто, вирушають у село й десять днів розповідають історії на обрану тему. На полиці — переклад Кормака О Куіллінейна, а найсмішніша історія — про абатису, яку вночі покликали сварити черницю, і яка не помітила, що вдягла на голову не свій покров, а штани власного коханця.

Логіка й малюнки

«From Frege to Gödel» за редакцією ван Гейєноорта збирає ключові праці математичної логіки: Begriffsschrift Фреге, лист Расселла, який показав, що фрегівська основа не працює, первісний опис чисел Пеано, доведення теореми Цермело про цілковите впорядкування кожної множини та функцію Акермана. Редактор, зауважує автор, був особистим секретарем Льва Троцького і одним із коханців Фріди Кало. Поруч — «Orbis Sensualium Pictus» Йоганна Коменського, перша ілюстрована дитяча книжка, видана в Європі 1658 року; наступного року її переклали англійською, потім французькою, італійською та багатьма іншими мовами. Кожен малюнок позначений номерами й пояснений пункт за пунктом, а паралельна латинська колонка дає читачеві світ і мову водночас.