Springer Nature вилучила дві статті Макса Планка — можливо, через бота

26 червня 2026 року журнал Science повідомив, що видавництво Springer Nature тихо відкликало дві статті Макса Планка — фізика, засновника квантової теорії та лауреата Нобелівської премії з фізики 1918 року — і що відповідальною за це може бути автоматична перевірка авторських прав, а не редактор. Обидві праці з'явилися на початку 1940-х у німецькому журналі Naturwissenschaften, який нині називається The Science of Nature, і обидві було вилучено 2011 року.

Що саме прибрали

Одна з праць — філософське есе 1942 року «Sinn und Grenzen der exakten Wissenschaft» («Сенс і межі точної науки») про те, як досягти певності в науковому знанні. Воно також виходило у двох інших журналах і двічі передруковувалося в книжках — поширена на той час практика, щоб охопити більше читачів, хоча за сучасними правилами це вважалося б самоплагіатом. У повідомленнях про відкликання йшлося про порушення авторських прав.

Зазвичай журнал ставить на цифровій версії напис RETRACTED, залишаючи текст доступним. Тут праці видалили повністю: посилання ведуть на порожню сторінку та порожні PDF із короткою приміткою, що статті «відкликано через порушення».

Історики, які це помітили

Ів Женгра та Магді Хельфауї з Квебекського університету в Монреалі натрапили на цю історію, переглядаючи список нобелівських лауреатів, чиї праці було відкликано. Побачивши там ім'я Планка, вони були вражені, провели розслідування й минулого місяця опублікували препринт на arXiv. Застосування сучасних стандартів до праці 1942 року вони називають «анахронічним» і таким, що спотворює історичний запис; питання авторських прав, зазначають вони, втрачає сенс, адже Планк помер 1947 року.

Женгру особливо обурило те, що видавництво відступило від звичної практики: замість позначити працю відкликаною, її стерли. Друга відкликана стаття, опублікована 1940 року, здивувала їх ще більше: їй теж закидали порушення авторських прав, хоч вона ніде більше не з'являлася.

Заголовок, бот і вердикт редакторки

Хельфауї знайшов імовірне пояснення. Від 1920-х років Нільс Бор і Вернер Гейзенберг просували так звану копенгагенську інтерпретацію квантової механіки. Планк заперечував це, доводячи, що зовнішня реальність існує поза людськими вимірюваннями. 1940 року інший науковець опублікував критику поглядів Планка, а за кілька місяців Планк відповів у тому ж журналі під ідентичним заголовком. Женгра й Хельфауї підозрюють, що десятиліття потому саме цей збіг запустив систему перевірки авторських прав чи дублікатів, хоча зміст обох есе суттєво різниться.

Головна редакторка The Science of Nature Сюзанна Скарлата розповіла Science, що до звернення журналіста нічого не знала про відкликання: «Це божевілля. Я не розумію, чому їх позначили», — сказала вона і припустила, що це спрацював внутрішній алгоритм видавництва. Springer Nature відмовилася від коментарів, зазначивши, що деталі конкретних відкликань зазвичай конфіденційні, і заблокувала підготовлену Скарлатою редакційну статтю. Для істориків найболючіше те, що дискусія про копенгагенську інтерпретацію триває досі, а погляди одного з її найпомітніших критиків тихо витерли з історії.