Екзоскелети наближаються до повсякденного використання: склади, рятувальні роботи, фронт

Цього року члени Seattle Mountain Rescue ходять по дикій природі північного заходу Тихоокеанського узбережжя США з потужними пристроями, що кріпляться до ніг. Техніка посилює силу нижніх кінцівок під час сходження та перенесення важких вантажів; мета випробувань — підвищити швидкість та витривалість рятувальників під час пошуків загублених людей.

Такі пристрої називають екзоскелетами людини: вони кріпляться до частин тіла, створюють зовнішню механічну структуру та посилюють фізичні можливості користувача. Технологія вже зустрічається у важких фізичних роботах, реабілітації та споживчих продуктах. Автор аналізу — старший лектор King's College London Ілдар Фархатдінов.

Від складів до фронту

IKEA вже кілька років використовує екзоскелети SuitX і розгорнула 400 пристроїв у 14 країнах, щоб допомогати працівникам складів у переміщенні важких матеріалів. Ford, Boeing та Mazda Toyota також впровадили цю технологію на деяких збірних лініях.

У Фінляндії проєкт ExoPELA оцінив використання екзоскелетів у рятувальних та пожежних роботах і виявив помітну користь у окремих реальних завданнях.

на початку 2026 року українські військові повідомили, що на фронті солдати використовували екзоскелети Hypershell для перенесення артилерійських снарядів. За результатами тестів, військові з пристроями «менше втомлюються, працюють швидше та довше зберігають бойову здатність», повідомив у березні полковник Віталій Сердюк для Ukrainska Pravda.

На ринку є також споживчі та клінічні пристрої. За деякими оцінками, сектор зараз становить близько 500 мільйонів доларів і до середини 2030-х років може збільшитися вдвічі або втричі.

Як це працює

Ідея не нова: пристрій для кріплення до тіла запатентував ще 1890 року самоучка-винахідник Микола Ягн, а 1919 року Леслі К. Келлі запатентував паровий пристрій для підтримки ходьби.

Сучасний активний екзоскелет — це легкий механічний каркас, який кріпиться до тіла, стегон та ніг. Актуатори перетворюють електроенергію батареї на рух, а блоки керування визначають траєкторію та силу. Сенсори визначають, що потрібно користувачу: під час бігу екзоскелет прискорює опорні рухи, а під час втоми збільшує потужність.

Допомога поділяється на три типи: посилення сили, яке ми бачимо в випадку IKEA та України; допомога або опір залежно від потреб, яке використовується в реабілітації; та повний роботизований контроль, коли екзоскелет, наприклад, дає змогу ходити людині з пошкодженням спинного мозку.

Що далі

Наразі більшість екзоскелетів повністю механічні та покладаються на зворотний зв'язок від сенсорів. Дослідники навчають їх керувати за допомогою сигналів м'язів або мозку, хоча може знадобитися інвазивний інтерфейс та тривала калібрування.

Викликом є енергія: батареї збільшують вагу та потребують регулярного заряджання, хоча їхня ємність постійно зростає. Розробляються також екзоскелети з м'якого текстилю та подібних до гуми матеріалів, які вбудовуються в одяг або взуття.