FCC додала іноземних роботів до списку заборонених пристроїв

FCC вносить іноземних роботів до «Забороненого списку»

28 липня 2026 року Федеральна комісія зі зв'язку США (FCC) додала іноземні вдосконалені роботизовані пристрої до свого «Забороненого списку» (Covered List). Це рішення забороняє використання та імпорт певних категорій роботів, вироблених за межами США, на американській території.

Яких роботів стосується заборона

Обмеження охоплюють автономні мобільні роботи, людиноподібних роботів (гуманоїдів), а також чотириногих роботів вагою понад 4,4 фунта (близько 2 кг), оснащених сенсорами, мережевими модулями та штучним інтелектом. Заборона в першу чергу спрямована проти китайських виробників, зокрема Unitree та Roborock, але також зачіпає компанії з Японії, Південної Кореї та Німеччини.

Винятки та обмеження

Важливо зазначити, що заборона стосується лише нових моделей — вже сертифіковані моделі залишаються дозволеними. Міністерство оборони США може робити винятки для конкретних роботів. Крім того, існують окремі правила для дронів, які регулюються іншими нормативними актами. Медичні та хірургічні роботи, стаціонарні роботизовані маніпулятори, поїзди, підводні апарати та пристрої, схвалені FDA, також не підпадають під цю заборону.

Хто виграє від заборони

Американські виробники роботів, такі як Agility Robotics, 1X, Figure AI, Tesla Optimus та Boston Dynamics, стають головними бенефіціарами цього рішення. Вони отримують конкурентну перевагу на ринку США без іноземних суперників.

Критика та можливі наслідки

Критики застерігають, що заборона може мати зворотний ефект. Китайські роботи, за їхніми словами, допомогли «виховати» ринок США, познайомивши американських споживачів із технологією. Прецедент із забороною дронів DJI показує, що конкурентоспроможний американський виробник дронів так і не з'явився, а компанії знайшли обхідні шляхи.

Наслідки для глобального ланцюга постачання

Це рішення матиме значний вплив на світовий ланцюг постачання робототехніки. Аналітики прогнозують фрагментацію ринку, зростання витрат на дослідження та розробки, а також прискорення технологічного змагання між США та Китаєм, яке вже називають «новою холодною війною робототехніки».