Будинок, збудований для LAN-вечірок: 12 вбудованих комп'ютерів

Кентон Варда та Джейд Ван не купували будинок із великим підвалом. Вони придбали порожню ділянку в Остіні, штат Техас, спроєктували будівлю навколо LAN-вечірок і завершили її наприкінці 2023 року. Результат, задокументований на lanparty.house, ховає дванадцять ігрових комп'ютерів у стінах підвальної ігрової кімнати, ще шість станцій — під конференц-столом в офісі, а двадцять однакових машин завантажуються мережею в окремій «машинній залі».

Збудовано так, щоб гра починалася одразу

Ідея вбудованої техніки походить від попереднього дому подружжя в Пало-Альто, Каліфорнія. Варда завершив там будинок, оптимізований під LAN-вечірки, 2011 року, і той став вірусним; у тій конструкції гості могли під'єднати власний комп'ютер до станції, але майже ніхто цього не робив. Коли машини вже встановлені, кабелі прокладені, а один і той самий образ диска розгорнуто всюди, гра починається щойно збереться достатньо людей — і такі зустрічі можна проводити значно частіше. Певний час він влаштовував їх через вихідні.

Станції складаються, а ігрова кімната звільняється для Dance Dance Revolution, платформи якої вмонтовані в підлогу, для кіно, VR-сеансів чи роботи в майстерні. В офісі нагорі конференц-стіл розкривається, відкриваючи ще шість станцій, і гравці сидять обличчям одне до одного.

Що всередині інфраструктури

Мережа побудована на кабелі Cat6: 35 стінових коробок по чотири порти, сім бездротових точок доступу з PoE, вісім камер безпеки з PoE і три PoE-інтеркоми — усе від UniFi — на оптичному підключенні 2 Гбіт/с. Ігрові машини 2023 року комплектували Intel Core i5-13600, 32 ГБ оперативної пам'яті та GeForce RTX 4070. Варда підтримує єдиний образ диска для всього парку; кожна машина завантажується із спільного мережевого диска з шаром copy-on-write, тож зміни гостя зникають після закінчення вечірки й ніколи не потрапляють на інші машини.

Скільки це коштувало і хто будував

22 ігрові машини — разом із моніторами, кабелями та периферією — обійшлися приблизно в 75 000 доларів, а сам будинок, за словами Варди, у семизначну суму. Головним архітектором був його батько Річард Варда, серед робіт якого Kingdom Centre в Ер-Ріяді та Музей музичних інструментів у Фініксі; участь брали також RSP Architects і підрядник Blue Horse Building & Design. Збирати машини й тягнути кабель допомагали друзі Варди з середньої школи, з якими він проводить LAN-вечірки вже майже тридцять років.

У будинку є й звичайні частини: дитячі кімнати з дверцятами для котів, «кошачий місток», дві кімнати для дзвінків, гостьові кімнати та дах-тераса з видом на 30 миль.