Телескоп James Webb знайшов галактику-джерело найвіддаленіших швидких радіоспалахів

Рекордний сигнал

Астрономи використали космічний телескоп James Webb, щоб визначити галактику, яка породила найвіддаленіший зафіксований швидкий радіоспалах. Спалах спочатку помітила масив наземних телескопів MeerKAT у 2024 році, а пізніше прилади телескопа James Webb у ближньому інфрачервоному діапазоні точно визначили галактику, звідки надійшов сигнал.

Швидкі радіоспалахи — це ультрашвидкі радіохвилі з глибокого космосу, які тривають лише частку секунди, але випромінюють стільки енергії, скільки Сонце випромінює за три дні. Їх вперше виявили у 2007 році, і їхню природу досі повністю нез’ясована.

Несподівана галактика-джерело

Спираючись на вимірювання гравітаційного лінзування світла галактики, дійшли висновку, що спалах стався лише через близько 3 мільярди років після Великого вибуху, коли у Всесвіті спостерігався пік зореутворення. Дивовижно, що галактика-джерело приблизно в 1000 разів менша за очікувану. Раніше виявлені швидкі радіоспалахи фіксували через мільярди років у масивних галактиках інтенсивного зореутворення.

Підказки про походження спалахів

Пояснити швидкі радіоспалахи намагаються дві провідні теорії. Одна припускає, що вони виникають при злитті двох нейтронних зоря; це згорнуті ядра масивних зір-гігантів. Проте такі злиття вимагають мільярдів років, а це означає, що спалахи, породжені злиттям, могли б надходити лише зі старих галактик. Інша теорія припускає, що спалахи є наслідком надвибухів масивних зор і залишають за собою магнетари — рідкісний тип нейтронних зор із надзвичайно сильними магнітними полями.

«Наше дослідження вказує, що ймовірно цей [швидкий радіоспалах] не утворився внаслідок злиття», — сказала Маниша Калеб, провідний автор дослідження, опублікованого в Science, з Сіднейського університету (Австралія). Знову ж таки підказки підтримують теорію, що цей спалах походить від надвибуху, що свідчить: швидкі радіоспалахи можуть народжуватися від певного типу зоряних вибухів.

Джерела: Engadget