
Шифрування дисків у NetBSD: досягнення секретності
Посібник, опублікований на netbsd.org, пояснює шифрування дисків, щоб зберегти таємницю даних у разі крадіжки або втрати пристрою. Він залишає невеликий незашифрований корінь і переносить /home, /var і /usr на зашифрований розділ cgd, зберігаючи стандартне встановлення і завантаження NetBSD.
Посібник, опублікований на netbsd.org, пояснює шифрування дисків, спрямоване на збереження таємниці даних у разі крадіжки або втрати пристрою. Він використовує невелику незашифровану кореневу файлову систему і переносить важливі каталоги на зашифрований розділ, зберігаючи стандартне встановлення і завантаження NetBSD. Посібник охоплює налаштування disklabel і GPT wedge, потім копіює дані та замінює каталоги символічними посиланнями.
Модель загроз і чутливі каталоги
Посібник зосереджується на секретності у разі втрати або крадіжки пристрою, а не на захисті від підміни. Системні файли переважно не змінені і часто однакові у різних користувачів, тоді як файли, змінені користувачем, потребують більшого захисту. Чутливі розташування включають /home, /var, /root, /usr/pkg, /usr/local і /etc. Шифрування лише /home може бути недостатнім, бо дампи аварійного завершення, журнали та пошта можуть розкрити чутливу інформацію. Підхід cgdroot використовує невеликий незашифрований ramdisk для переходу до зашифрованої файлової системи, але він змінює процедури запуску і може ускладнити відновлення. Описаний проміжний підхід зберігає стандартне встановлення і завантаження.
Схема встановлення
Встановлювач створює невеликий незашифрований корінь і резервує великий зашифрований розділ. У прикладі використовується коренева файлова система розміром 4096 MB і розділ розміром 11263 MB, виділений для /var, причому вторинний тип розділу встановлено на cgd, а точка монтування - "-". Повне встановлення NetBSD з інструментами розробки описується як невелике, і 4 GB має бути більш ніж достатньо для кореня. У прикладах використовується віртуальна машина sparc64, але процес по суті такий самий для amd64.
Налаштування зашифрованого розділу
У прикладі з disklabel для шифрування зарезервовано /dev/wd0d. Посібник створює файл параметрів за допомогою cgdconfig, використовуючи argon2id і Adiantum, потім завантажує його командою cgdconfig -V. Всередині cgd0 створюється вкладений disklabel, verify_method встановлено на disklabel, а у cgd.conf додається рядок для створення cgd0 під час завантаження. У системах з GPT зашифрований wedge - це /dev/dk2, і посібник використовує aes-cbc з вкладеною таблицею GPT, verify_method gpt і розділ з міткою encfs. Файлові системи можуть бути LFS або FFS; LFS використовує newfs_lfs, а FFS використовує newfs з FFSv2ea.
Монтування і перенесення даних
Зашифровану файлову систему монтують у /encfs. Посібник копіює /home, /var і /usr у /encfs, створює символічне посилання /encfs/lib на /lib, потім відсуває оригінальні каталоги й пов'язує їх з /encfs. Він додає /encfs до critical_filesystems_local у /etc/rc.conf, щоб розділ монтувався рано. Застереження каже, що встановлювач не знає про зашифрований розділ під час оновлень, тому треба використовувати онлайн-оновлення, наприклад з sysupgrade.
Джерела: netbsd.org
SiTech — веброзробка з підтримкою AI
Створюємо швидкі та сучасні сайти й інтегруємо AI у бізнес-процеси. Маєте проєкт чи запитання? Із задоволенням допоможемо.