Трафік IPv6 у Google перевищив 50%, тоді як APNIC Labs фіксує 42%

Статистика Google уперше перетнула позначку 50 відсотків: приблизно половина користувачів, які звертаються до сервісів компанії, роблять це через IPv6. Показник походить із безперервного моніторингу доступності IPv6 серед користувачів Google, а увагу до нього привернув блог APNIC, який називає це важливою віхою.

Два вимірювання — дві різні цифри

Власна вимірювальна програма APNIC, яку веде APNIC Labs, фіксує 42 відсотки світової підтримки IPv6 — розрив достатньо великий, щоб вимагати пояснення. APNIC Labs поширює тести через онлайн-рекламу, розміщену за допомогою Google Ads: вона з'являється в браузерах, іграх і застосунках усюди, де показують рекламу Google. Програма прагне максимально широкого охоплення, не зберігає персональних даних і публікує лише зведення на рівні провайдера, економіки та регіону.

Розбіжність зумовлена зважуванням. Оскільки рекламний попит, а отже й обсяг вибірки, змінюється залежно від дня та ринку, сирі дані не можна просто підсумувати у глобальну цифру. APNIC Labs агрегує виміряну підтримку кожної економіки й зважує її за оцінюваною кількістю інтернет-користувачів цієї економіки, використовуючи зовнішні джерела, зокрема статистику Світового банку. Тому Індія, Китай та Індонезія роблять пропорційно більший внесок у світовий показник, ніж підказували б добові обсяги вибірки.

У кожній економіці впровадження виглядає інакше

Google не публікує статистику IPv6 за регіонами, а дані за економіками обмежені підсумками, тож форму впровадження за його цифрами прочитати важко. Дані APNIC Labs показують, що окремі економіки — серед них Індія, В'єтнам і Саудівська Аравія — йдуть кривими, які помітно відрізняються від середньосвітової. На рівні однієї економіки результати APNIC загалом збігаються з підсумками Google і з даними Cloudflare, Akamai та Cisco, тоді як глобальний показник APNIC зазвичай нижчий за гуглівський.

Життя у двопротокольному світі

Довгу дорогу до 50 відсотків іноді подають як доказ системного провалу. APNIC заперечує: розгортання IPv6 вимагало значних технічних зусиль і капітальних інвестицій, а провайдери, які раніше збудували комерційно життєздатні мережі IPv4, природно прагнули максимізувати віддачу від цих інвестицій. Нові гравці — особливо в мобільному сегменті, як-от мережа Reliance Jio в Індії — вважають IPv6 раціональним вибором, бо він може знизити сукупну вартість володіння.

Сьогоднішній інтернет поєднує прямий IPv4, IPv4 за трансляцією адрес удома чи на рівні оператора (CGNAT) та IPv6 — і керування такою трансляцією не є істотно простішим за альтернативи, тож твердження, ніби «IPv4 працює нормально», оминає вже наявну операційну складність. Сумісність натомість виникла на вищих рівнях: TCP, UDP і QUIC працюють незалежно від версії IP під ними. Там, де рідної підтримки dual-stack немає, причина часто прагматична — операційна складність або юридичні вимоги щодо доступу до даних та геолокації. Підсумок блогу APNIC: IPv6 тепер використовується щодня у фіксованих і мобільних мережах, у розвинених економіках і країнах, що розвиваються.