Нові правила пакування ЄС тиснуть на мейкерів і мікропідприємців

Регламент Європейського Союзу про пакування та пакувальні відходи (PPWR), який загалом застосовується з 12 серпня 2026 року, став серйозною перепоною для мейкерів, незалежних дизайнерів і мікропідприємців. Проблему описує Ален Паннетра, засновник Lectronz — маркетплейсу для творців відкритого заліза та DIY-електроніки.

Гарна ідея, погана реалізація

Схеми розширеної відповідальності виробника (EPR) існують у ЄС роками: бізнес, що виводить пакування на ринок, допомагає фінансувати його збір і переробку. Проте замість єдиної європейської системи новий регламент зберігає національні. Продавець, який надсилає товари до кількох країн, має реєструватися й виконувати зобов'язання окремо в кожній країні, де його пакування стає відходом.

Плата за €25 і чотири країни

Автор наводить приклад грецького інженера, який продає плату відкритого сенсора за €25: п'ять штук до Німеччини за перший рік, дві до Франції, дві до Австрії та одну до Бельгії. Пакування одного замовлення важить приблизно 50 грамів. І цей інженер уже став виробником пакувальних відходів у чотирьох країнах.

Витрати на відповідність швидко накопичуються. У Франції реєстрація коштує близько €110 на рік плюс €190–€300 за уповноваженого представника. Бельгія бере €50–€100 адміністративних зборів і приблизно €250–€450 за представника; у Німеччині реєстрація безкоштовна, але участь у схемі починається з приблизно €10 на рік, а представник коштує близько €190; Австрія — близько €250 зборів і приблизно €100 за представника. Для цих чотирьох країн бар'єр входу становить близько €1150 на рік навіть в оптимістичному сценарії.

Як формулює автор, екологічний внесок за пів кілограма пакування вимірюється центами, а бюрократія для його обліку — тисячами євро.

Що це означає для екосистеми

Lectronz бере 5% з кожної транзакції й не стягує їх за перші п'ять продажів. За минулий рік половина зареєстрованих продавців отримала менше ніж 10 замовлень — саме той простір для експериментів, якому загрожують правила. Зобов'язання стосуються не лише компаній, зареєстрованих у ЄС, а й усіх, хто продає покупцям у ЄС.

Пропоновані рішення

Пропонуються три кроки: загальноєвропейський поріг de minimis для продавців малих обсягів, єдиний портал EPR «One Stop Shop» за зразком механізму OSS для ПДВ і право маркетплейсів звітувати та платити за всіх своїх продавців як за одного виробника. Словацька художниця Жанетт Конярчикова створила петицію на Change.org, а Єврокомісія відкрила публічну сторінку відгуків щодо національних реєстрів виробників.