Дизайнерка Jane Street: тепер проєктую в Claude частіше, ніж у Figma

Дизайнерка, яка працює в Jane Street, описала, як її щоденна робота змістилася від макетів у Figma та документів зі специфікаціями до робочих прототипів, створених безпосередньо разом із Claude — асистентом для написання коду від Anthropic. У дописі на інженерному блозі компанії авторка зазначає, що перехід був поступовим, але за останні два місяці випадки, коли вона відкривала Figma, різко скоротилися.

Від скепсису до щоденного використання

Спочатку авторка ставилася до великих мовних моделей скептично. Спроби поправити власну гру за допомогою Copilot і Cursor не дали працездатних змін, а бриф та вайрфрейми, згенеровані Gemini на попередній роботі, зрештою відкинули. Перелом стався після приходу в Jane Street, де OCaml і Bonsai — внутрішній фреймворк для фронтенду — були для неї цілком новими. Саме тому асистент виявився справді корисним, а не просто другою думкою про добре знайому роботу.

Прототип замість макета

Тепер робочий процес починається з короткого письмового опису проблеми та пропозиції. Цей текст стає промптом для сесії в редакторі, де працюють збірка та сервер, а мета — базова робоча версія, яка доводить, що ідея можлива. Далі авторка ітерує скільки завгодно, надсилає зміни в середовище розробки, питає думку користувачів і зрештою подає «фічу» — місцевий відповідник pull request, який поводиться точно так, як задумано.

Один із останніх прикладів — підказки LLM у полі JSQL, внутрішньому діалекті SQL, який використовують у багатьох інструментах для користувачів. Прототип тестували днями: авторка доопрацьовувала кнопку надсилання, додавала гарячі клавіші, переписувала тексти, коригувала промпт і додавала повідомлення-підтвердження. Зусилля, які раніше йшли на компоненти у Figma та оформлення документів, тепер вкладають у реальний продукт. За останній час з'явилися ще пів десятка прототипів — зі змінами в коді для користувачів, моделях даних і бібліотеках, деякі з diff на понад 2000 рядків, а також інтерактивні прототипи нових застосунків, які спершу малюють у Figma — а в окремих випадках Figma не використовують узагалі.

Рев'ю та можливі втрати

Головний недолік у тому, що на рев'ю надходить повністю готовий функціонал, а не ескіз. Рішення команди — ставитися до прототипу як до живого документа-пропозиції: код одноразовий, а від рецензента чекають відгуку про дизайн і досвід користувача, тоді як продакшн-код він згодом реалізує сам в окремій зміні. Авторка також побоюється, що дизайн із Claude тримає її в ітеративному режимі, а не у вільному, творчому. Цю напругу вона порівнює з давньою суперечкою про те, чи мають дизайнери писати код, яка точиться щонайменше з 2011 року. Без LLM прихід у компанію, де OCaml і Bonsai незнайомі, ймовірно, ще сильніше прив'язав би її до Figma. Натомість вона знову працює в самому матеріалі.