Оло: новий колір, який з'являється лише під лазерним стимулюванням

Оло (olo) — уявний колір, який можна побачити лише за допомогою спеціального обладнання, що активує M-колбочки сітківки, не задіюючи L- та S-колбочки. За звичайних умов це неможливо: чутливість трьох типів колбочок перекривається на всіх довжинах хвиль видимого світла, тож жоден монохроматичний стимул не активує лише M-колбочки. Саме тому оло лежить поза межами видимого охоплення.

Як його отримали

Щоб обійти це обмеження, дослідники з UC Berkeley склали карту частини сітківки та ідентифікували кожну колбочку як S, M або L. Далі лазерами подавали крихітні дози світла, націлені на M-колбочки й майже не зачіпаючи дві інші групи, поєднавши адаптивну оптику зі сканувальною лазерною офтальмоскопією. Результати опубліковано 18 квітня 2025 року в журналі Science Advances, а назва кольору походить від його координат у просторі LMS — (0, 1, 0).

Що кажуть самі дослідники

Офіційно оло бачили лише п'ять учасників експерименту. Співавтор дослідження Рен Нг описав його як насиченіший за будь-який колір реального світу, а самі учасники — як синьо-зелений відтінок безпрецедентної насиченості. Найближчий колір у просторі sRGB — шістнадцятковий код 00FFCC. Нг і його команда зараз вивчають, чи можна адаптувати цю технологію для полегшення симптомів дальтонізму і, можливо, для розширеного зору — тетрахроматії.

Досягнення, але чи новий це колір?

Квадратна ділянка оло, яку показували добровольцям, мала кутову ширину 0,9 градуса — приблизно вдвічі більше за видимий із Землі діаметр Місяця. Фахівці називають методику значним технічним досягненням, але деякі, зокрема Джон Барбур з City St George's, University of London, сумніваються, що оло справді є новим кольором, і кажуть, що це твердження відкрите для дискусії. Інтерес виявили й поза наукою: художники хочуть створити фарби, натхненні цим кольором.