Різні «запахи» LLM: як AI-тексти та сайти видають себе

Розробник, який минулого року започаткував блог про математику, вирішив скористатися великими мовними моделями, щоб відшліфувати власний текст. Результат, за його власним визнанням, читався помітно краще за його абзаци: багатший словник, цікавіші конструкції речень і, як йому тоді здавалося, жодних ознак штучності. Приблизно за три місяці він почав натрапляти на ті самі структури речень усюди — по всьому інтернету. З цього спостереження постала коротка стаття «Various LLM smells», яка згодом опинилася на головній сторінці Hacker News.

Що видає текст, написаний за допомогою AI

У статті зібрано шаблони, які автор знайшов у власних чернетках. Один із них — надлишок «панчлайнів»: окремі фрази, що мають обов'язково влучити, наприклад: «Humans trust symmetry because it feels like intelligence made visible» або «Symmetry becomes a trap». Другий — серії коротких речень підряд: «Then AlphaEvolve arrived. It had no preference for symmetry. No aesthetic prior. No instinct to preserve harmony.» Третій — конструкція «X — це Y для Z», приклад автора: «Cringe is the visible signature of moving along a gradient you chose.»

Він також звертає увагу на формулу заперечення, що обіцяє поворот: рішення, які «не просто задовольняють обмеження, а й задовольняють естетичні інстинкти». Кожен із цих прийомів окремо нічим не примітний; але в масштабі, на думку автора, вони перетворюються на підпис, який читач тепер розпізнає вже з одного абзацу.

Ті самі ознаки на сайтах

Друга половина переліку переходить від тексту до дизайну. Згенеровані AI сайти, за його спостереженням, сходяться на одному шрифті — JetBrains Mono — і на одній звичці верстки: пронумеровані блоки-«кроки», за якими йдуть списки. Повторюються ті самі кнопки, ті самі картки й маленький бейдж із блимаючою точкою статусу. Саме по собі жодне з цих рішень не погане; річ у тому, що вони збираються в купи, і ці купи видно вже зі скриншота.

Чому це важливо

Автор прямо наголошує, що це не аргумент проти використання AI для творчих завдань. Його теза вужча: моделі залишають артефакти, і ці артефакти вже впізнавані в різних задачах і на різних сайтах. Для редакторів, дизайнерів і читачів практична цінність — це своєрідний чекліст: щільність панчлайнів, серії коротких речень, шаблонні антитези, JetBrains Mono, картки-«кроки» — який можна застосувати за секунди, незалежно від того, чи визнає автор використання моделі.