Архів Сноудена: з 2019 року з нього не опубліковано жодного документа

Останній документ з архіву Сноудена опублікував The Intercept 29 травня 2019 року. Відтоді жодне видання, журналіст чи установа у світі не оприлюднили з цього архіву ані одного документа — про це йдеться в розслідуванні, опублікованому Libroot.org 20 вересня 2026 року.

Де зупинилися публікації

The Guardian надрукував останній документ у лютому 2014 року, Der Spiegel — у січні 2015-го, The New York Times і ProPublica — у серпні 2015-го. В архіві Guardian було близько 58 000 документів, з яких за дев’ять місяців опублікували приблизно 30 — близько 0,05%. 20 липня 2013 року комп’ютери лондонського архіву знищили під наглядом двох техніків GCHQ; газета розкрила цей факт лише за місяць. The Washington Post, який працював із понад 50 000 файлів, отриманих Бартоном Геллманом безпосередньо від Сноудена, опублікував близько 30 документів і зупинився в липні 2014-го. Der Spiegel встиг опублікувати близько 140 документів у майже вісімнадцяти матеріалах, перш ніж зупинитися в січні 2015 року.

Закриття архіву в The Intercept

First Look Media, заснована П’єром Омідьяром у жовтні 2013 року, запустила The Intercept у лютому 2014-го саме для висвітлення цього архіву. 4 березня 2019 року головна редакторка Бетсі Рід попросила Лору Поітрас про конфіденційну зустріч щодо реструктуризації; за два дні Поітрас повідомили, що скорочують чотири посади, серед них і тих, хто підтримував архів. Вона заперечила письмово, зазначивши, що відділ коштував 1,5% бюджету, і 10 березня фінансовий директор погодився відкласти рішення. 12 березня в телефонній розмові з Гленном Ґрінвальдом і фінансовим директором їй сказали, що Ґрінвальд і Рід вирішили закрити архів. За одинадцять днів прозвучали чотири різні пояснення — скорочення бюджету, втрата цінності архіву, інші редакційні пріоритети та намір Ґрінвальда знайти нових партнерів, — а через два роки він сказав, що закривати архів не хотів ніхто. Звільнених працівників зобов’язали підписати угоди про нерозголошення.

Де архів зараз

За більшістю оцінок, опубліковано близько 1% архіву. Ґрінвальд і Поітрас кажуть, що мають повні копії; Геллман твердить, що його матеріали лежать у «холодному сховищі», а потрібний для їх передачі режим безпеки надто складний. Жоден із трьох не опублікував документа звідти після травня 2019 року. Поітрас писала 2022 року, що архів досі існує і що розповідати є про що; Ґрінвальд 2023 року сказав, що йдеться про сотні тисяч документів, якщо не більше.

Автори розслідування кажуть, що з серпня до вересня 2026 року зверталися до понад двадцяти людей та організацій. Відповіли двоє, але на жодне змістовне запитання відповіді не дали. Прес-служба The Guardian заявила, що їй нічого додати і що вона зазвичай не коментує редакційні рішення.