Літня посуха в Європі посилює загрозу опустелювання

У північній Сербії, у пересохлому бічному рукаві Дунаю, на розтрісканій землі стоять без діла невеликі човни: через екстремальну посуху й спеку річка відступила, залишивши кілька невеликих ставків. «Це все, що в нас є — ці два маленькі ставки, повні молоді риби», — сказав агентству Associated Press рибалка Душан Йованович, зазначивши, що води замало, а її температура перевищує 30 °C. «Якщо вони почнуть гинути, загинуть усі одразу».

Від Словенії до Румунії

Тривала посуха та пекельна спека цього літа завдали шкоди екосистемам і бізнесу по всьому регіону — від озера на сході Словенії та бічного рукава Дунаю в Сербії до рибних господарств Боснії, Чехії, Румунії та Угорщини. Найбільше постраждала рибна галузь: збитки оцінюють у мільйони євро, і це додається до проблем з енерго- та водопостачанням, знищених врожаїв і втрат у річковому судноплавстві й торгівлі. Не підготувавшись до нинішньої кризи, країни та компанії тепер шукають способи пом'якшити вплив майбутніх екстремальних погодних явищ, які науковці пов'язують із антропогенною зміною клімату.

В Угорщині близько 99% території перебуває в умовах суворої або екстремальної посухи, за даними національної метеорологічної служби, а опустелювання — відступ рослинності через спеку й брак опадів — загрожує значній частині Великої Угорської низовини. З приблизно 27 000 гектарів угорських рибних ставків, за даними міністерства сільського господарства, через стійку спеку й нестачу води висохло 1588 гектарів: на 20 господарствах загинуло майже 280 тонн риби, а оцінні втрати доходу сягнули 1,3 мільярда форинтів (4,2 мільйона доларів). Виробники кажуть, що на відновлення втраченої риби можуть піти роки, а оператори іноді змушені були спускати один ставок і переводити воду в інший, щоб урятувати тамтешню рибу.

Багаторічна посуха посилює збитки

Румунські виробники коропа досі відчувають наслідки суворої посухи 2023 і 2024 років, каже президент національної асоціації виробників риби ROMFISH Кетелін Платон. Цикл виробництва коропа триває три-чотири роки, тож втрати 2023 року даються взнаки щороку; політика водокористування, яка під час попередніх посух віддавала пріоритет зрошенню для сільського господарства, залишила виробників «без води для риби».

Чеські рибники скоротили або призупинили годівлю, щоб зменшити споживання кисню, аерували ставки чи за потреби спускали їх. У Чеській рибальській асоціації кажуть, що тривалі дощі могли б полегшити негайну кризу, але потрібні довгострокові заходи, аби утримувати більше води в ландшафті. У Словенії рятувальники закачали 8 мільйонів літрів (2 мільйони галонів) води в озеро Прістава, щоб запобігти масовій загибелі риби; «ми здивовані, що хоч якась риба вижила», — сказав Даніель Фрас із рибальської асоціації Pesnica Lenart. У Боснії власник форелевої ферми Велько Буджен зазначив, що форель потребує холодної води, багатої на кисень, тож спекотне літо змушує скорочувати виробництво й годівлю, аби бізнес ледве вижив, — або додавати рідкий кисень і чекати першого дощу.