За відкритий код ніхто не платить — колишній керівник npm пропонує залучити реєстри

Лорі Восс, співзасновник npm і колишній керівник реєстру пакетів, опублікував велике есе, головна думка якого: тридцять років спроб фінансувати відкритий код били не в ту ціль. Компанії вже платять за відкритий код, пише він, — просто не тим, хто його пише.

Безкоштовне перемагає у грі коду

Восс бере з еволюційної біології модель «яструбів і голубів»: закритий код — це яструб, який приховує код і бере за нього премію, а відкритий код — голуб, який віддає код і виграє від того, що так роблять усі інші. Стійкий результат, на його думку, такий: «будь-хто може використовувати це для чого завгодно, зокрема комерційно, безкоштовно» — MIT, BSD, Apache. Кожен проєкт, який намагався бути трохи менш щедрим голубом, програв: ліцензія React BSD+Patents 2017 року повернулася до MIT, а Redis відновив AGPL у травні 2025 року після форку Valkey.

Сама ж рівновага тримається на вигоранні. Опитування Tidelift 2024 року показало, що 60% супровідників пакетів не отримують платні — така сама цифра була 2023 і 2021 року — і майже 60% думали про те, щоб кинути роботу. Census II від Linux Foundation виявив, що 136 розробників написали понад 80% коду в п'ятдесяти найуживаніших пакетах.

Компанії платять — але не супровідникам

Ці гроші вже рухаються, лише на рівень вище. JFrog, який продає приватне дзеркало перед публічними реєстрами, заявив про 532 мільйони доларів доходу за 2025 рік — на 24% більше; Docker — 207 мільйонів. Sonatype керує Maven Central і продає дзеркало перед ним, і за її даними 86% трафіку цього реєстру надходить від хмарних провайдерів. Для порівняння: GitHub Sponsors за весь час виплатив 100 мільйонів доларів.

Плата за постачання, роялті на дерево залежностей

Пропозиція має три частини. Реєстри вимірюють корпоративне використання і беруть за нього плату, тоді як приватні особи, малі команди, студенти й відкриті проєкти не платять нічого. Фіксована частка цього доходу — роялті, яке пропорційно й автоматично щомісяця розподіляється між усіма пакетами в дереві залежностей клієнта, що платить, без заявок і грантових комітетів. Частина клієнтів перейде на безкоштовне дзеркало, визнає Восс, — так само могло бути з Docker, який втратив частину завантажень і примножив дохід; шахрайство — це проблема Spotify, тому виплати зважують за присутністю в дереві клієнтів, що платять.

ШІ робить це нагальним

ШІ-агенти — найшвидше зростаюча категорія споживачів відкритого коду, і споживають вони його саме через реєстри. У травні 2026 року агенти, запущені OpenAI, за два дні опублікували понад 2000 пакетів у RubyGems і змусили волонтерів на чотири дні призупинити нові реєстрації. Деніел Стенберг закрив bug bounty curl після того, як згенеровані ШІ звіти знизили частку справжніх помилок з 15% до менш ніж 5%.

«Ті, хто керує лічильником, мають платити тим, хто робить цей лічильник вартим», — пише Восс; це інструкція для тих кільканадцяти реєстрів, що постачають відкритий код, а не чергове прохання до компаній, які його споживають.