Психолог: мозок не створений для такої кількості поганих новин

Втома від новин — виснаження, яке багато хто відчуває після перегляду заголовків, — це не лінощі, слабкість чи втрата громадянського інтересу. Так стверджує Алі Джасемі, викладач психології Університету Вільфріда Лор'є, у статті, написаній для The Conversation і передрукованій ScienceDaily. На його думку, це передбачувана реакція людського мозку на середовище, для якого він ніколи не був призначений.

Водоспад безперервних поганих новин

Джасемі описує людей, які перестали перевіряти телефони зранку — не тому, що нічого не відбувалося, а тому, що відбувалося все. Один з них описав це відчуття як стояння під водоспадом безперервних поганих новин. Цифри збігаються з цим: за Digital News Report 2025 Reuters Institute, 69% канадців тепер уникають новин принаймні зрідка, а 40% людей у світі роблять це принаймні іноді або часто — найвищий показник за всю історію звіту. Причини однакові: новини псують настрій і залишають відчуття безсилля.

Мозок налаштований на погані новини

Людський розум надає негативній інформації більшої ваги, помічає її швидше й пам'ятає довше — це добре відтворюваний ефект, відомий як упередженість негативу. Наші предки, чия увага проходила повз шелест у траві, залишали менше нащадків, ніж ті, хто зупинявся й прислухався: пропустити справжню загрозу означало смерть, а зайва пильність коштувала лише кількох хвилин.

Сам мозок відтоді не змінився — змінився лише розмір світу, який він сканує на загрози: війна в одному регіоні, фінансовий шок в іншому, кліматична катастрофа в третьому, і все це до обіду. Дослідження, опубліковане в Nature Human Behaviour, вивчило понад 105 000 реальних заголовків, які переглянули майже шість мільйонів разів, і виявило: кожне додаткове негативне слово підвищувало клікабельність, а позитивні слова діяли навпаки.

Дослідники запропонували й клінічну рамку для цього явища — проблематичне споживання новин: залученість, що спричиняє зацикленість, порушення регуляції та збої в щоденному функціонуванні. У дослідженні 2022 року 17% дорослих американців мали важкий рівень такого стану; серед них 61% повідомляли, що почуваються досить або дуже погано, проти шести відсотків серед інших.

Відвести погляд — не рішення

Уникнення не є відповіддю, пише Джасемі: демократія залежить від поінформованих громадян, а відмова від достовірної інформації лише поглиблює проблему. Замість цього він радить керувати споживанням: обмежити новини визначеними часовими вікнами, обирати глибину замість обсягу й визначати, що ви справді можете зробити з прочитаним, хоч би яким малим це було, адже розрив між обізнаністю та здатністю діяти — один із найсильніших предикторів психологічного стресу. Також варто розпізнавати «приманку для гніву» — контент, створений, щоб провокувати, а не відображати реальність.

Новини не стануть легшими. Але ставлення до них може стати більш усвідомленим.