Ризик саботажу підводних інтернет-кабелів зростає на тлі геополітичної напруженості

Попри розширення Starlink та інших супутникових сервісів, більшість світового інтернет-трафіку все ще передається підводними оптоволоконними кабелями, прокладеними по дні океану. Ці кабелі існують поряд із нафтогазовими трубопроводами та підводними енерго­кабелями й тепер стоять перед зростаючим ризиком саботажу, оскільки війни в сірій зоні та відкриті конфлікти множаться. Про ці ризики пише нова книга «Підводна війна», автором якої є старший співробітник Atlantic Council Елізабет Брау, керівниця ініціативи «Загрози глобальному морському порядку».

Підозрілі випадки буксирування у Балтиці

Приблизно 60% пошкоджень підводних кабелів в основному спричинені людською помилкою під час риболовлі та транспортування, коли сітки або якіри тягнуться по дні. Меншу частку спричиняють природні явища, наприклад шторми та підводні зсуви. Щороку пошкоджується від 150 до 200 кабелів, і зазвичай їх швидко відновлюють. Однак через напруженість і відкриту війну випадки переривання кабелів перевіряють ретельніше: уряди розслідують, а іноді звинувачують екіпажі у навмисному пошкодженні.

У книзі описано «різдвянську різанину-спустошення» 2024 року, коли пов’язаний із Росією танкер Eagle S протягнув якір по дні близько 56 миль (90 км) і перерізав або пошкодив чотири кабелі даних, зокрема Estlink 2, що з’єднує Балтійську та Північну мережі. Один із цих кабелів у листопаді 2024 року перерізала китайська судно Yi Peng 3, пошкодивши два кабелі в Балтиці. Екіпаж Yi Peng 3 європейські влади не засудили, а Фінляндія намагається засудити трьох старших офіцерів Eagle S.

З іншого боку світу, суд Тайваню визнав капітана судна Hong Tai китайської належності винним у перериванні підводного телекомунікаційного кабелю у лютому 2025 року та в червні засудив його до трьох років ув’язнення. Після цього парламент Тайваню змінив закони, щоб посилити покарання за навмисне пошкодження підводних кабелів або трубопроводів і дозволити ув’язнення до семи років.

Загрози в Ормузькій протоці та Арктиці

Іран намагається стягувати збори за прохід від операторів підводних кабелів у спірній протоці Ормуз, що є ще одним фронтом. Третина трафіку, що йде на захід від Індії, проходить біля берегів Персії, як свідчить про те, що кабелі важливі навіть для непрямо пов’язаних країн. У разі початку війни в регіоні три кабельні проєкти припинилися або були покинуті, оскільки судна для монтажу стаціонарні та дуже вразливі. Компанії оголосили форс-мажор.

Окремим випадком об’єднана операція Великої Британії, Норвегії та США зіткнулася з російськими підводними човнами, які випробовували нову технологію відключення підводних кабелів у арктичних водах біля архіпелагу Шпіцберген Норвегії. Брау також зазначає, що російські та китайські дослідницькі кораблі все частіше кружляють навколо підводних кабелів, що викликає питання про те, що вони вимірюють.

Приватна власність, суспільний інтерес

Сьогодні майже всі кабелі є приватною власністю, часто консорціумів, а гіперскейлери будують власні кабелі для власного трафіку. Виникає протиріччя: компанії часто вважають, що ризик зловмисного пошкодження менший, ніж витрати на додаткові кабелі, а урядам потрібно більше резервних можливостей. Єдина альтернатива — державні субсидії, як на островах Мацу, але це не забезпечує резервний варіант для всіх кабелів.

Джерела: Ars Technica