Перегляд коротких відео вимикає мережу когнітивного контролю мозку — дослідження

Дослідження Чжецзянського університету, опубліковане в журналі NeuroImage у січні 2026 року, засвідчило: коли людина додивляється коротке відео, яке їй подобається, ділянки мозку, що допомагають утримувати увагу та зважувати довгострокові цілі, тимчасово затихають.

Як проводили експеримент

Дослідники запросили 66 добровольців; 10 виключили через рух голови або неякісні спектроскопічні дані, тож у фінальній вибірці залишилося 56 осіб (37 чоловіків і 19 жінок, середній вік 23,3 року). Перед скануванням за допомогою MEGA-PRESS виміряли концентрації глутамату та GABA у стані спокою в дорсальній передній цингулярній корі (dACC), а зорова кора слугувала контролем. У сканері учасники дивилися два шестихвилинні блоки кліпів із бібліотеки зі 160 відео.

Що робили учасники і що показали результати

Середня тривалість кліпу становила 23,7 секунди, і учасники могли будь-коли натиснути кнопку, щоб перейти далі. Відео класифікували як «вподобане» (додивилися до кінця) або «невподобане» (пропустили до половини); у середньому за сесію припадало близько 19 вподобаних і 36 невподобаних кліпів. Дослідження зареєстрували заздалегідь у вересні 2024 року.

Під час перегляду вподобаних відео активність і dACC, і дорсолатеральної префронтальної кори (dlPFC) суттєво знижувалася нижче базового рівня (t = -6,30 та -12,20 відповідно). На невподобаних відео картина різнилася: активність dACC залишалася близькою до базової, а dlPFC усе одно була пригнічена, хоч і менше (t = -3,73). Зорова кора, контрольна ділянка, активувалася в обох випадках без різниці, що вказує на специфічність ефекту. Вищий рівень глутамату в dACC у стані спокою передбачав менше пригнічення її активності, тоді як GABA не мав значущого зв'язку з активністю dACC чи dlPFC. Функціональна зв'язність між dACC і dlPFC зростала вище базової в обох умовах, і суттєво сильніше — під час вподобаних відео.

Тлумачення та обмеження

Автори застерігають від прочитання цього пригнічення як порушення когнітивних функцій. У статті вони пишуть, що «це зниження не слід тлумачити як неспроможність когнітивного контролю»; на їхню думку, це радше адаптивний перехід до малозатратної автоматичної обробки, а учасники пропускали невподобані кліпи приблизно в 57 відсотках спроб, тобто продовжували оцінювати контент. Дослідники також перелічують обмеження: нейромедіатори вимірювали лише в dACC; причинну роль амигдали не перевіряли; схильність до проблемного перегляду не оцінювали валідованою шкалою; «вподобання» визначали лише за додивлянням до кінця; вибірка молода й переважно чоловіча; дизайн кореляційний. Стаття: Hong, T., Su, C., Zhou, H., Geng, F., & Hu, Y. (2026), NeuroImage, 327, 121722.