Один місяць без AI: розробник повернув собі контроль над кодом

Розробник, який веде блог blog.bustikiller.com, 25 вересня опублікував есе про місяць свідомої роботи переважно без AI, після кількох місяців, коли агенти штучного інтелекту взяли на себе майже все написання коду на його роботі. Це розповідь від першої особи про зростання залежності, ослаблення навичок і повернення контролю.

Кількома місяцями раніше він заборонив внески, створені ШІ, у своєму проєкті з відкритим кодом LibreWeddingPlanner, який підтримує на Codeberg, щоб зафіксувати позицію. На роботі, де робота з AI є звичною, він продовжував ним користуватися.

Солодкий початок

Усе почалося з поради друга: «спробуй, почавши, вже не зможеш зупинитися», та з увімкнення покращеного автодоповнення у VS Code; далі прийшли моделі генерації коду й агенти. Як давній прихильник TDD, він спершу доручив AI написати тести, а потім і код, тож тести вже не створювалися незалежно від реалізації, що відбирає половину сенсу методу.

Втрата контролю

Згодом він почав вставляти агентам повний опис завдань із Jira і доручати їм реалізацію. У кодовій базі, яку знав не дуже добре, він перестав орієнтуватися, які зміни справді потрібні. Невдовзі кілька агентів працювали одночасно, у різних git worktree, під'єднані до Jira.

Але бухгалтерія не сходилася. Завдання, яке сам він зробив би за 20 хвилин, агент виконував за 5, а потім два дні в нього забирало рев'ю: читання коду, тестів і стилю, коментарі, перемикання між завданнями, очікування CI. Минули місяці, перш ніж він усвідомив, що сам не написав жодного рядка коду, а AI виконав менш ніж половину завдань.

Переломний момент

Рішення прийшло близько місяця тому під час рев'ю коду: колега зауважив, що написаний ним тест насправді не перевіряє той сценарій, який змінюється в коді застосунку. Колега мав рацію. Для розробника з понад 10 роками практики TDD помилка на такій базовій речі була принизливою. Він дійшов висновку, що більша вимогливість не допоможе, бо AI зрештою переконує тебе і знову робить безтурботним. Тож він відмовився від нього, навіть із ризиком втратити роботу.

Взявши до рук написаний AI чернетковий pull request, він зрозумів, як мало розумів у тому, що там робилося, відкинув зміни і почав заново. Він повернувся до TDD і до pull request на п'ять файлів замість десятків.

Що він каже тепер

«Скажи наркотикам ні», пише він, наполовину метафорично. Перший крок, на його думку, це визнати, наскільки ти залежний від технології, яку не контролюєш і яка коштує роботодавцю великі гроші. Його страх, що без агентів він працюватиме гірше, не справдився: він каже, що щодня вносить суттєві зміни та домагається злиття pull request, легше реагує на інциденти, бо код писав сам, і що більше він працює з кодовою базою власними руками, то кращим розробником стає. Есе завершується коротким закликом: «Прокидайся. Будь сміливим. Поверни контроль».